Різдво чудове свято сім’ї, любові
та надії. Воно овіяне духом загадковості, містерії і традицій. Це насправді
казковий і радісний період, що супроводжується урочистими гуляннями, жартами,
колядками, щедрівками та веселими костюмованими виставами – вертепами. Ми
пропонуємо вам декілька цікавих фактів про це величне свято, яких ви, можливо,
не знали…
1.Різдво на Русі почали
святкувати в Х столітті.
2.Один із найдавніших українських
звичаїв — Вертеп. Перший вертеп з живими свійськими тваринами влаштував святий
Франциск Асизький 1224 року. Історія вертепу в Україні бере свій початок, як
мінімум, з XVII століття.
3.Прикрашання ялинки насправді
символ не Нового року, а Різдва. Вічнозелена рослина з давніх часів уособлювала
вічне життя та відродження. А у християнській релігії її називали деревом
Ісуса. Змішання новорічних та різдвяних традицій сталося у 30-ті роки ХХ ст.
Через антирелігійну пропаганду в СРСР у 20-ті роки заборонили святкувати
Різдво. Однак у 1935 році у Кремлі до Нового року влаштували дитячій ранок, де
прикрасили зелену красуню. До того часу більшість людей забули, що зірка на
верхівці – не просто для краси. Це символ Віфлеємської зірки.
4.Ялинкова куля – насправді
стилізоване райське яблуко. Раніше ялинки прикрашали саме цим фруктом по
аналогії з райським деревом. Потім до яблук почали додавати пряники та печиво.
Гілки не витримували такої ваги, тож замість яблук вигадали скляні прикраси.
Перша ялинкова куля з’явилася в Саксонії у XVI ст.
5.Цікаво, що три східних царя (волхви) Валтасар,
Гаспар і Мельхіор, які прийшли до Ісуса також б у л и в ч е н и м и -
астрономами. Відомі й ті цінні подарунки, що вони принесли малому Месії:
золото, ладан і смирну. Золото підносили царям. Ладан – коштовну ароматичну
смолу особливого дерева у давні часи підносили в знак благоговіння. Смирною,
цінним благовонним маслом у той час змащували померлих. Тож волхви принесли
Христу золото як Царю, ладан як Богу, смирну як Людині. Ці дари збереглися й до
сьогодні. Вони знаходяться на святій горі Афон в монастирі святого Павла.
6.Багато астрономів намагалися дізнатися, чим
насправді була Віфлеємська зірка. Спалаха наднової бути не могло – наша
галактика занадто стара. Є декілька гіпотез, які пояснюють біблійське небесне
явище. Одна з них припускає, що це була комета, інакше, як вона могла йти небом
й вести за собою волхвів. Інша гіпотеза говорить, що в день народження Христа
Меркурій підійшов ближче до Землі і відбив від себе світло одразу кількох інших
планет, які вишикувалися в небі якось по-особливому (якщо їх з’єднати лініями,
вийде два накладених один на одного трикутника – зірка Давида), – і Меркурій
«засяяв» яскравіше.
7.Політ Санта-Клауса небом на
санях вперше описав американський письменник Вашингтон Ірвінг 1819 року.
8.За
традицією, на Святвечір мало бути 12 пісних страв: кутя, вар, горох, капусняк,
рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби. Після
вечері, яка тривала 3-4 години, кутю та деякі інші страви не прибирали зі
столу, а залишали для духів, які будуть сідати за Святу вечерю вдруге. Для них
також ставили склянку води та чистий рушник.
