Народознавча година "Різдвяна зірка засвітила"

                                              Згадаймо ж нині разом всі

                                              Різдвяні свята чарівні.

                                              Щоби в Святвечір скрізь лунали

                                              Колядки давні голосні,

                                              А в Щедрий вечір засівали

                                              Зерном світлиці нам усім.    

     Різдво Христове - це одне з найвеличніших наших свят і мабуть, найбагатше народними обрядами і традиціями. У Різдвяних звичаях розкривається душа українського народу, прагнення правди, добра, любові та миру. 

    Українці в цей день, за щирим велінням серця, допомагають хворим, сиротам, вдовам, жебракам, бродячим тваринам і всім тим, хто з різних причин не відчуває свята. Щиро вірять, що на Різдво небо розкривається землі, і сили небесні виконують все задумане. Але бажання обов'язково повинні бути добрими.

    Щиро дякуємо "Університету ІІІ віку", що разом з нами занурилися в атмосферу Різдвяних свят.

    Христос народився! Славімо Його!

    Миру, щастя, добробуту, міцного здоров'я! Щасливих свят!

Майстер-клас "Різдвяна свічка своїми руками"

    Майстер-клас з виготовлення свічок з воску - корисний та цікавий процес. Свічки ручної роботи виготовляються з натурального воску, який стає піддатливим від тепла ваших рук і формується в красиву та елегантну свічку.

    Виготовлення свічок своїми руками - неймовірне задоволення, а свічка з воску стане чудовою прикрасою будинку.

    Сьогодні у Публічній бібліотеці відбувся майстер-клас з учнями 9-А класу (керівник Веремійчик Т.В.) в процесі якого, діти не тільки вчилися робити свічку з плоского листа сот, але і прикрашали її декоративними квітами, гілочками, сухофруктами та спеціями.

    Кожен творець сам підбирав декоративні елементи на свій смак, а наш майстер-клас допоміг все правильно об'єднати і втілити ідею в реальність.

    

245 років від дня народження Г.Квітки-Основ'яненка

 

  

    Григорій Федорович Квітка народився 29 (18) листопада 1778 року в слободі Основа, що поблизу Харкова. Звідси і його літературний псевдонім - Основ'яненко. Майбутній письменник походив із впливової дворянської сім'ї. Квітка-Основ'яненко чудово знав і українську мову, і старі українські звичаї та обряди, а також народні пісні, думи, перекази, прислів'я тощо.

    З раннього віку Квітка-Основ'яненко мав дуже слабке здоров'я, тому Григорій навчався вдома. Слід сказати, що в Основ'янському маєтку Квіток була гарна бібліотека, де зберігалися документи з історії України доби Хмельниччини. Хлопець читав все, що потрапляло йому на очі. Григорій мав феноменальну пам'ять і дуже любив історію. А ще була музика. Хлопець чудово грав на фортепіяно й флейті. А краса народної пісні, захоплення майстерною грою кобзарів надихали на написання власних музичних творів.

    Коли Григорій Квітка знайшов своє справжнє покликання, йому вже було 40 років, і наступні 25 літ свого життя він успішно поєднував службову діяльність із літературою. Саме з ініціативи Григорія Федоровича у Харкові відкрили приватний театр, в якому Квітка був режисером, директором та істориком. В художніх творах і публіцистичних статтях він послідовно проводив думку про обдарованість простого народу, пропагував ідею надання освіти простим людям.

     Діяльність Квітки-Основ'яненка набула у свій час історичного значення, оскільки його повісті й оповідання з'явилися тоді, коли "українська література ще тільки визначалася, намацувала шлях", а "літературне життя було небагате подіями". Твори Квітки стали "свого роду декларацією моральної гідності простих людей", а накреслені Квіткою образи довгий час ще наслідувалися в українській літературі. Квітка першим почав писати українською мовою не тільки про смішне, а й про зворушливе, змальовуючи селян. Саме сільська біднота у Квітки - справжнє уособлення людського благородства й чесності. 

    В останні роки життя Григорій Федорович створює цілу низку прекрасних історичних нарисів. Квітка-Основ'яненко залишив по собі значну літературну спадщину, яка нараховує близько 80 прозових і драматичних творів. Він розробив основи художньої прози, розширив тематику української літератури, збагатив її жанрами, виступив новатором у жанрах оповідання, повісті, роману, уперше в європейській літературі обрав героями своїх творів вихідців із народу, показавши різні сторони його життя.

І ПАМ'ЯТІ СВІЧА НЕ ЗГАСНЕ

                                                                   Голодомор, небачене страхіття,

                                                                   Що холод навіває крізь роки,

                                                                   Що серце кригою до сліз стискає.

                                                                   Й скорботу розливає навкруги

                                                                                                       (Л.Палагняк)

    Голодомор та Голокост - урок для всього людства, таке не повинно повторитися. Правда про ці найтрагічніші сторінки історії, якою би вона не була страхітливою, потрібна не лише тим, хто пережив їх, а й молодому поколінню, від якого залежить наше майбутнє. Ми маємо зробити все, щоб трагедії не були забуті, адже віра, історія, лихоліття, відродження ідуть поруч і створюють єдину картину життя.

    Треба горорити про минуле задля майбутнього: безпам'ятність породжує бездуховність, перекреслює історію, руйнує соціокультурну самобутність народу. 

    Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, пам'яті українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після трагедії ХХ століття, присвячувався вечір-спомин у Публічній бібліотеці "І ПАМ'ЯТІ СВІЧА НЕ ЗГАСНЕ".

"Пам'ять голоду, пам'ять серця"

                         Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви

                             Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна - 

                        Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ...

                       Вимирало Село - потопала в сльозах Україна,

                 І розгублене небо ковтало задушений плач.

    Пам'ять народу наше найдостовірніше джерело. Вона жива, це її тривожні дзвони закликають кожного з нас сьогодні пропустити крізь власне серце цей велетенський біль, зробити висновки відповідно до свого розуміння моралі, добра і перед усім - відповідальності. Сьогодні настав час для правди, до неї безмовно закликають мільйони мученицьких жертв тих трагічних для України часів.

    Сьогодні у Публічній бібліотеці було проведено годину-реквієм "Пам'ять голоду, пам'ять серця" з студентками "Університету ІІІ віку".

                                        

"Польська полиця в Україні" відтепер і у нашій бібліотеці

        Надзвичайно приємно, що в межах проєкту "Польська полиця в Україні", який ініціювали Міністерство культури та національної спадщини Польщі (МКіНС РП) і Міністерство культури та інформаційної політики України, наша бібліотека отримала 20 книг польських авторів у перекладі українською мовою. 

    З радістю повідомляємо, що тепер наші читачі мають гарну можливість ознайомитися з літературною спадщиною відомих польських письменників.

    Щиро дякуємо за книги!

І тільки осінь з ароматом кави...

                                                                 І тільки осінь з ароматом кави,

                                                                Таким бадьорим, справжнім та легким

                                                                Коли солодким, а коли й терпким,

                                                                Для ніжності, а часом й для забави.

                                                                                                                Ольга Антош  

    Добре, що є осінь, вона ніжно та акуратно готує нас до холодів. Улюблена осінь. Час роздумів, рук в кишенях, глінтвейну вечорами та приємної меланхолії...

    В народі кажуть, що осінь час мудрості, а описуючи і характеризуючи осінь можна сказати з упевніностю, що ця пора нікого з нас не залишає байдужим...  Поети і художники різних поколінь присвячували осені свої натхненні вірші і картини, допомагаючи розкрити цю пору року, у всіх її чудових барвах.

     Сьогодні до Публічної бібліотеки завітали учасники "Університету ІІІ віку", та відвідали поетичну акварель . Атмосферу із присмаком осені створювали любешівські поетеси: Юлія БОНДАРЧУК та Тетяна БАРАНОВА.

                                

                                 

Робоча зустріч активістів у бібліотеці

     Нещодавно у Публічній бібліотеці відбулася робоча зустріч активістів, під час якої обговорювали проблеми у громаді, напрацьовували завдання та шляхи їх реалізації. 

    Захід відбувся в рамках проєкту Волинського Інституту Права "Вдосконалення урядування орієнтованого на громадян Волині", що підтримується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID) через проєкт USAID "ГОВЕРЛА".

                                

                                

                                                  

                                 

                                 

Розквітай же рідна, українська мово!

                                    Мова - це душа народу, а народ без мови - не народ.

                                                                                             Володимир Сосюра 

    Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

    Для нас рідна мова - це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

    Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов'їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Рідна мова утворює невидимий зв'язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників.

    Цього року День української писемності і мови ми вперше святкуємо 27 жовтня. З цієї нагоди в Публічній бібліотеці провели літературну годину "Розквітай же рідна, українська мово!" В проведені заходу прийняли участь Кутинець Софія та Оласюк Софія (учасниці гуртка художнього читання "Astralis" - керівник Владислав Петяк).

  

Світ очима художника

                                                                                 Я намалюю олівцями світ,

                                                                             Я намалюю те, про що так мрію. 

                                                                             Я намалюю замість снігу цвіт.

                                                                            Де кожна квітка - це чиясь надія.

    Художня виставка - це можливість поділитися ідеями, відчути неймовірний художній талант та познайомитися з деякими культурними пропозиціями міста чи громади. Вони можуть бути блискучим джерелом відкриття красивих творів мистецтва, а також нових ідей або невідомих на даний момент аспектів історії.

    У Публічній бібліотеці представлена виставка художніх робіт "Світ очима художника", яка триватиме до 29 жовтня. Тож усі охочі мають змогу прийти та подивися художні роботи талановитої молоді нашої громади.

    Цією виставкою прагнемо продемонструвати та підкреслити єдність України у війні. Тематика  здебільшого воєнна і більшість картин написані саме після широкомасштабного вторгнення. 

Перелік учасників: 

Дейна Діана

Деміх Станіслав

Домальчук Іванка

Кобак Ярослав 

Кравчик Софія 

Ланевич Софія

Любчик Альона

Останіна Маргарита

Петрик Євгенія 

Петрик Роман

Тронцевіч Ангеліна 

Трушик Антон 

Чубейко Дарина