Саме від Акта Злуки 1919 року ведеться відлік цілісної Української держави. Ця подія продемонструвала можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.
Акт злуки – урочисте проголошення
Директорією акта про об'єднання Української Народної Республіки (УНР) й
Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину незалежну державу 22
січня 1919 р. в Києві.
Внаслідок розвалу Австро-Угорщини
на зхідно-українських землях 1 листопада 1918р. постала нова держава – ЗУНР. Під
тиском широких народних мас, що прагнули об'єднання з "Великою
Україною", в умовах розв'язаної поляками інтервенції Українська
національна рада ЗУНР, її найвища законодавча влада, доручила своєму урядові –
Державному секретаріату ЗУНР – вжити необхідних заходів для возз'єднання всіх
українських земель в єдиній державі. 1 грудня 1918 у Фастові було укладено
"передвступний" договір між УНР і ЗУНР про наступну Злуку обох
республік в одну велику державу. 3 січня 1919 р. Українська національна рада ЗУНР
у Станіславі(нині м. Івано-Франківськ) затвердила "передвступний"
договір між ЗУНР і УНР і прийняла ухвалу про злуку. 22 січня 1919 р. Директорія
УНР з приводу визначної події видала Універсал, яким оповістила про утворення
єдиної незалежної УНР. Документ про об'єднання УНР і ЗУНР був проголошений на
масовому віче, яке проходило на Софійській площі Києва 22 січня 1919 року за
участю представників республік - Лонгіна Цегельського (державний секретар
внутрішніх справ уряду ЗУНР) та Володимира Винниченка (глава Директорії УНР). У
цей день дві держави на основі українських земель у складі Російської та
Австро-Угорської імперій об'єднувалися в єдину соборну Українську державу -
гаранта демократичних прав і свобод громадян.
З цієї нагоди в Публічній бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку "Соборна сила України"
До вашої уваги також
віртуальна виставка "Соборна сила України"
Сергій Плохій.Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського /
Пер. з англ. Микола Климчук. — К.: Критика, 2011. — 600 с.
Книжка професора Гарвардського університету Сергія
Плохія є першою спробою не тільки політичної, але також інтелектуальної
біографії Михайла Грушевського на тлі ідейних колізій його доби. Життєвий і
науковий шлях найви- датнішого українського історика XX століття розглянуто в
контексті поразки та розпаду всеросійського історичного наративу і постання
національної версії українського історіописання. Заперечивши «звичайну» схему
руської історії, Грушевський витворив «незвичайний» на той час конструкт історії
української, який започаткував переділ історичного простору між імперським і
національними наративами і став передумовою розвалу спершу Російської імперії,
а згодом Совєтського Союзу. Аналізуючи у своїй праці обидві ідентичності
Михайла Грушевського - історика та політика, дослідник пропонує цілком нове
бачення його роЛі у підважуванні та руйнуванні імперської ідеї триєдиної
російської нації та формуванні українського національного проекту.
Яневський Д.,Красовицький
О. 10 розмов про історію України/
Данило Яневський , Олександр Красовицький .- Харкыв:Бібколектор,2021.-349 с.
Видання присвячене одному з найбільш
актуальних питань сучасної України — висвітленню Історії нашої держави. В різні
періоди окремі території нашої країни були складовою частиною різних держав, що
не могло не відобразитися на її етнічному складі та культурі. Треба пам’ятати,
що Україна — багатонаціональна країна, і такою була завжди. Саме це зробило
нашу культуру надзвичайно багатою, бо її складовими частинами стали культурні
надбання різних народів. Зберегти цю культуру, її традиції — одне з
найважливіших наших завдань. І
тільки сьогодні в Україні на тлі цієї етнічної строкатості почалося формування
справжньої політичної нації. Якою вона буде? Як допомогти цьому процесу?
Дмитрук, Володимир Григорович.Вони боролися
за волю України : [монографія] / Володимир Дмитрук. – Луцьк: Волин. обл.
друк., 2007. – 1070 с. : іл.
У книзі на глибокому
аналізі історичних подій, на численних архівних документах та спогадах
учасників національно-визвольної боротьби українського народу автор відтворює
захоплюючу і трагічну сторінку історії визвольних змагань за незалежність нашої
Батьківщини в 1917-1959 pp., який вистояв і переміг у двобої з коричневими і
червоними окупантами, що з різних боків навалювалися на нашу Вітчизну. Для
спеціалістів у галузі історії, викладачів, студентів і широкого загалу читачів.
Державний Центр Української Народної Республіки в екзилі: Статті і матеріяли/ Зредагували Любомир Р. Винар і Наталя Пазуняк; [Слово
до читача М. В. Плав'юка; Вступне слово Л. Р. Винара; Художн. оформл. М.С.
Пшінки]. - Філядельфія; Київ; Вашінгтон. Фундація ім. С. Петлюри: Веселка:
Фундація Родини Фещенко- Чопівських, 1993. - 494с.
У збірнику вміщено документи
і матеріали, які розповідають про діяльність Державного Центру Української
Народної Республіки в екзилі впродовж більш як сімдесят років.
Читач довідається про ту велику роль,
яку відіграв ДЦ УНР в екзилі, наближаючи світлий день здобуття Україною
державної незалежеости.
Яневський, Данило Борисович. Проект "Україна". Грушевський. Скоропадський. Петлюра. [Текст] : таємна історія
української державності / Д. Яневський. - Х. : Прапор, 2012. - 921
с. : іл.
На сторінках цієї книги, що адресована не тільки
політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання
дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати
цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних
утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник
сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські
національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?,
яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник
Солдатенко І. Проект "Україна". 1917-1920 рр. Постаті/ В. Ф. Солдатенко.-
Кіровоград:Імекс- ЛТД, 2013.- 511с.
У
цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження
нації, розробляв платформу української революції, керував її втіленням в життя,
очолював політично-координаційний центр національної державності, - М.
Грушевського, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Дорошенка, П.Христюка, С.
Голубовича, М.Порша та багатьох інших. Всі вони залишили достатньо рельєфний
слід у житті нації. Їх прізвища фігурували в сотнях і тисячах важливих, іноді -
справді доленосних документів, а від позицій, вчинків і дій багато в чому
залежав актор розвитку великого європейського народу на одному з переламних
рубежів вітчизняної історії.
Політична історія України. ХХ століття:
У 6 т./ Редкол.: І.Ф. Курас та ін. - К.: Генеза, 2002-2003.Т.5: Українці за
межами УРСР (1918-1940). - Керівник тому В.П. Трощинський.- К., 2003. - 720 с.
У п'ятому томі "Політичної історії України. ХХ століття"
досліджуються політичні процеси серед української еміграції в Європі та на
українських землях у складі Польщі, Румунії і Чехословаччини в період між двома
світовими війнами.
Особлива увага приділяється аналізу політичних течій міжвоєнної української
еміграції, їхніх ідейних засад та моделей державоутворення.
Капранови Брати.Соборна УНР. Війна на три фронти/ Брати
Капранови//Мальована історія Незалежності України.- К.:Гамазин, 2013.- С.
58-59.
Незалежність не впала з неба - державницька традиція живе на наших землях
зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий
виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко
зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження української держави та
боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування.
**************************************************************************************
Запрошуємо всіх краян, кому не байдужа наша історія, до бібліотеки.
Вивчати, пізнавати минуле й сучасне своєї землі й свого народу – це пізнавати
себе. Адже кожен із нас – як зернина на пшеничному полі народу. Кожен має в
своїй душі те, що вирізняє українців з-поміж інших національностей у світі.
.jpg)
.png)