Акт злуки – урочисте проголошення Директорією акта про об'єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину незалежну державу 22 січня 1919 р. в Києві.
Внаслідок розвалу Австро-Угорщини на зхідно-українських землях 1 листопада 1918р. постала нова держава – ЗУНР. Під тиском широких народних мас, що прагнули об'єднання з "Великою Україною", в умовах розв'язаної поляками інтервенції Українська національна рада ЗУНР, її найвища законодавча влада, доручила своєму урядові – Державному секретаріату ЗУНР – вжити необхідних заходів для возз'єднання всіх українських земель в єдиній державі. 1 грудня 1918 у Фастові було укладено "передвступний" договір між УНР і ЗУНР про наступну Злуку обох республік в одну велику державу. 3 січня 1919 р. Українська національна рада ЗУНР у Станіславі(нині м. Івано-Франківськ) затвердила "передвступний" договір між ЗУНР і УНР і прийняла ухвалу про злуку. 22 січня 1919 р. Директорія УНР з приводу визначної події видала Універсал, яким оповістила про утворення єдиної незалежної УНР. Документ про об'єднання УНР і ЗУНР був проголошений на масовому віче, яке проходило на Софійській площі Києва 22 січня 1919 року за участю представників республік - Лонгіна Цегельського (державний секретар внутрішніх справ уряду ЗУНР) та Володимира Винниченка (глава Директорії УНР). У цей день дві держави на основі українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій об'єднувалися в єдину соборну Українську державу - гаранта демократичних прав і свобод громадян.
З цієї нагоди в Публічній бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку "Соборна сила України"
Сергій Плохій.Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського / Пер. з англ. Микола Климчук. — К.: Критика, 2011. — 600 с.
Книжка професора Гарвардського університету Сергія
Плохія є першою спробою не тільки політичної, але також інтелектуальної
біографії Михайла Грушевського на тлі ідейних колізій його доби. Життєвий і
науковий шлях найви- датнішого українського історика XX століття розглянуто в
контексті поразки та розпаду всеросійського історичного наративу і постання
національної версії українського історіописання. Заперечивши «звичайну» схему
руської історії, Грушевський витворив «незвичайний» на той час конструкт історії
української, який започаткував переділ історичного простору між імперським і
національними наративами і став передумовою розвалу спершу Російської імперії,
а згодом Совєтського Союзу. Аналізуючи у своїй праці обидві ідентичності
Михайла Грушевського - історика та політика, дослідник пропонує цілком нове
бачення його роЛі у підважуванні та руйнуванні імперської ідеї триєдиної
російської нації та формуванні українського національного проекту.
Видання присвячене одному з найбільш актуальних питань сучасної України — висвітленню Історії нашої держави. В різні періоди окремі території нашої країни були складовою частиною різних держав, що не могло не відобразитися на її етнічному складі та культурі. Треба пам’ятати, що Україна — багатонаціональна країна, і такою була завжди. Саме це зробило нашу культуру надзвичайно багатою, бо її складовими частинами стали культурні надбання різних народів. Зберегти цю культуру, її традиції — одне з найважливіших наших завдань. І тільки сьогодні в Україні на тлі цієї етнічної строкатості почалося формування справжньої політичної нації. Якою вона буде? Як допомогти цьому процесу?
У книзі на глибокому аналізі історичних подій, на численних архівних документах та спогадах учасників національно-визвольної боротьби українського народу автор відтворює захоплюючу і трагічну сторінку історії визвольних змагань за незалежність нашої Батьківщини в 1917-1959 pp., який вистояв і переміг у двобої з коричневими і червоними окупантами, що з різних боків навалювалися на нашу Вітчизну. Для спеціалістів у галузі історії, викладачів, студентів і широкого загалу читачів.
Державний Центр Української Народної Республіки в екзилі: Статті і матеріяли/ Зредагували Любомир Р. Винар і Наталя Пазуняк; [Слово
до читача М. В. Плав'юка; Вступне слово Л. Р. Винара; Художн. оформл. М.С.
Пшінки]. - Філядельфія; Київ; Вашінгтон. Фундація ім. С. Петлюри: Веселка:
Фундація Родини Фещенко- Чопівських, 1993. - 494с.
У збірнику вміщено документи
і матеріали, які розповідають про діяльність Державного Центру Української
Народної Республіки в екзилі впродовж більш як сімдесят років.
Читач довідається про ту велику роль, яку відіграв ДЦ УНР в екзилі, наближаючи світлий день здобуття Україною державної незалежеости.
Яневський, Данило Борисович. Проект "Україна". Грушевський. Скоропадський. Петлюра. [Текст] : таємна історія
української державності / Д. Яневський. - Х. : Прапор, 2012. - 921
с. : іл.
Політична історія України. ХХ століття:
У 6 т./ Редкол.: І.Ф. Курас та ін. - К.: Генеза, 2002-2003.Т.5: Українці за
межами УРСР (1918-1940). - Керівник тому В.П. Трощинський.- К., 2003. - 720 с.
У п'ятому томі "Політичної історії України. ХХ століття"
досліджуються політичні процеси серед української еміграції в Європі та на
українських землях у складі Польщі, Румунії і Чехословаччини в період між двома
світовими війнами.
Особлива увага приділяється аналізу політичних течій міжвоєнної української
еміграції, їхніх ідейних засад та моделей державоутворення.
Капранови Брати.Соборна УНР. Війна на три фронти/ Брати
Капранови//Мальована історія Незалежності України.- К.:Гамазин, 2013.- С.
58-59.
Незалежність не впала з неба - державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування.
**************************************************************************************
Запрошуємо всіх краян, кому не байдужа наша історія, до бібліотеки.
Вивчати, пізнавати минуле й сучасне своєї землі й свого народу – це пізнавати
себе. Адже кожен із нас – як зернина на пшеничному полі народу. Кожен має в
своїй душі те, що вирізняє українців з-поміж інших національностей у світі.
Немає коментарів:
Дописати коментар