22 січня Україна відзначає День Соборності України

                                                   

 Саме від Акта Злуки 1919 року ведеться відлік цілісної Української держави. Ця подія продемонструвала можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.

    Акт злуки – урочисте проголошення Директорією акта про об'єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину незалежну державу 22 січня 1919 р. в Києві.

    Внаслідок  розвалу Австро-Угорщини на зхідно-українських землях 1 листопада 1918р. постала нова держава – ЗУНР. Під тиском широких народних мас, що прагнули об'єднання з "Великою Україною", в умовах розв'язаної поляками інтервенції Українська національна рада ЗУНР, її найвища законодавча влада, доручила своєму урядові – Державному секретаріату ЗУНР – вжити необхідних заходів для возз'єднання всіх українських земель в єдиній державі. 1 грудня 1918 у Фастові було укладено "передвступний" договір між УНР і ЗУНР про наступну Злуку обох республік в одну велику державу. 3 січня 1919 р. Українська національна рада ЗУНР у Станіславі(нині м. Івано-Франківськ) затвердила "передвступний" договір між ЗУНР і УНР і прийняла ухвалу про злуку. 22 січня 1919 р. Директорія УНР з приводу визначної події видала Універсал, яким оповістила про утворення єдиної незалежної УНР. Документ про об'єднання УНР і ЗУНР був проголошений на масовому віче, яке проходило на Софійській площі Києва 22 січня 1919 року за участю представників республік - Лонгіна Цегельського (державний секретар внутрішніх справ уряду ЗУНР) та Володимира Винниченка (глава Директорії УНР). У цей день дві держави на основі українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій об'єднувалися в єдину соборну Українську державу - гаранта демократичних прав і свобод громадян.

     З цієї нагоди в Публічній бібліотеці  оформлено книжково-ілюстративну виставку                                                                           "Соборна сила України"

                 До вашої уваги також віртуальна виставка "Соборна сила України"

 Сергій Плохій.Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського / Пер. з англ. Микола Климчук. — К.: Критика, 2011. — 600 с.

Книжка професора Гарвардського університету Сергія Плохія є першою спробою не тільки політичної, але також інтелектуальної біографії Михайла Грушевського на тлі ідейних колізій його доби. Життєвий і науковий шлях найви- датнішого українського історика XX століття розглянуто в контексті поразки та розпаду всеросійського історичного наративу і постання національної версії українського історіописання. Заперечивши «звичайну» схему руської історії, Грушевський витворив «незвичайний» на той час конструкт історії української, який започаткував переділ історичного простору між імперським і національними наративами і став передумовою розвалу спершу Російської імперії, а згодом Совєтського Союзу. Аналізуючи у своїй праці обидві ідентичності Михайла Грушевського - історика та політика, дослідник пропонує цілком нове бачення його роЛі у підважуванні та руйнуванні імперської ідеї триєдиної російської нації та формуванні українського національного проекту.

    Яневський Д.,Красовицький О. 10 розмов про історію України/ Данило Яневський , Олександр Красовицький .- Харкыв:Бібколектор,2021.-349 с.

 

  Видання присвячене одному з найбільш актуальних питань сучасної України — висвітленню Історії нашої держави. В різні періоди окремі території нашої країни були складовою частиною різних держав, що не могло не відобразитися на її етнічному складі та культурі. Треба пам’ятати, що Україна — багатонаціональна країна, і такою була завжди. Саме це зробило нашу культуру надзвичайно багатою, бо її складовими частинами стали культурні надбання різних народів. Зберегти цю культуру, її традиції — одне з найважливіших наших завдань. І тільки сьогодні в Україні на тлі цієї етнічної строкатості почалося формування справжньої політичної нації. Якою вона буде? Як допомогти цьому процесу?

 Дмитрук, Володимир Григорович.Вони боролися за волю України : [монографія] / Володимир Дмитрук. – Луцьк: Волин. обл. друк., 2007. – 1070 с. : іл.

    У книзі на глибокому аналізі історичних подій, на численних архівних документах та спогадах учасників національно-визвольної боротьби українського народу автор відтворює захоплюючу і трагічну сторінку історії визвольних змагань за незалежність нашої Батьківщини в 1917-1959 pp., який вистояв і переміг у двобої з коричневими і червоними окупантами, що з різних боків навалювалися на нашу Вітчизну. Для спеціалістів у галузі історії, викладачів, студентів і широкого загалу читачів.

Державний Центр Української Народної Республіки в екзилі: Статті і матеріяли/ Зредагували Любомир Р. Винар і Наталя Пазуняк; [Слово до читача М. В. Плав'юка; Вступне слово Л. Р. Винара; Художн. оформл. М.С. Пшінки]. - Філядельфія; Київ; Вашінгтон. Фундація ім. С. Петлюри: Веселка: Фундація Родини Фещенко- Чопівських, 1993. - 494с.

  

У збірнику вміщено документи і матеріали, які розповідають про діяльність Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі впродовж більш як сімдесят років.

Читач довідається про ту велику роль, яку відіграв ДЦ УНР в екзилі, наближаючи світлий день здобуття Україною державної незалежеости.

Яневський, Данило Борисович. Проект "Україна". Грушевський. Скоропадський. Петлюра. [Текст] : таємна історія української державності / Д. Яневський. - Х. : Прапор, 2012. - 921 с. : іл. 

 На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник

                                                 

Солдатенко І. Проект "Україна". 1917-1920 рр. Постаті/ В. Ф. Солдатенко.- Кіровоград:Імекс- ЛТД, 2013.- 511с. 

 У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності, - М. Грушевського, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Дорошенка, П.Христюка, С. Голубовича, М.Порша та багатьох інших. Всі вони залишили достатньо рельєфний слід у житті нації. Їх прізвища фігурували в сотнях і тисячах важливих, іноді - справді доленосних документів, а від позицій, вчинків і дій багато в чому залежав актор розвитку великого європейського народу на одному з переламних рубежів вітчизняної історії.

Політична історія України. ХХ століття: У 6 т./ Редкол.: І.Ф. Курас та ін. - К.: Генеза, 2002-2003.Т.5: Українці за межами УРСР (1918-1940). - Керівник тому В.П. Трощинський.- К., 2003. - 720 с.
У п'ятому томі "Політичної історії України. ХХ століття" досліджуються політичні процеси серед української еміграції в Європі та на українських землях у складі Польщі, Румунії і Чехословаччини в період між двома світовими війнами.
Особлива увага приділяється аналізу політичних течій міжвоєнної української еміграції, їхніх ідейних засад та моделей державоутворення.

Капранови Брати.Соборна УНР. Війна на три фронти/ Брати Капранови//Мальована історія Незалежності України.- К.:Гамазин, 2013.- С. 58-59. 

 

Незалежність не впала з неба - державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування.

**************************************************************************************

Запрошуємо всіх краян, кому не байдужа наша історія, до бібліотеки. Вивчати, пізнавати минуле й сучасне своєї землі й свого народу – це пізнавати себе. Адже кожен із нас – як зернина на пшеничному полі народу. Кожен має в своїй душі те, що вирізняє українців з-поміж інших національностей у світі.