"А Сотню вже зустріли небеса...
Летіли легко хоч Майдан ридав...
Із кров'ю перемішана сльоза,
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін.
"Спереду - сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голобій,
І вчитель літній - сивий-сивий...
І рани їхні вже не їм болять...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла".
У бібліотеці-філії с. Лахвичі відбулася година пам'яті "Герої не вмирають доки пам'ять про них жива". Серед вогню та льоду, снайперів на дахах, Небесна Сотня заплатила найстрашнішою ціною - ціною власного життя.







